11th Sunday after Pentecost.

Posted on August 4, 2018

Gospel (Mt 18:23-35)
The Lord Spoke this parable: The kingdom of heaven may be compared to a king who wished to settle accounts with his slaves. When he began the reckoning, one who owed him ten thousand talents was brought to him; and, as he could not pay, his lord ordered him to be sold, together with his wife and children and all his possessions, and payment to be made. So the slave fell on his knees before him, saying, “Have patience with me, and I will pay you everything.” And out of pity for him, the lord of that slave released him and forgave him the debt. But that same slave, as he went out, came upon one of his fellow-slaves who owed him a hundred denarii; and seizing him by the throat, he said, “Pay what you owe.” Then his fellow-slave fell down and pleaded with him, “Have patience with me, and I will pay you.” But he refused; then he went and threw him into prison until he should pay the debt. When his fellow-slaves saw what had happened, they were greatly distressed, and they went and reported to their lord all that had taken place. Then his lord summoned him and said to him, “You wicked slave! I forgave you all that debt because you pleaded with me. Should you not have had mercy on your fellow-slave, as I had mercy on you?” And in anger his lord handed him over to be tortured until he should pay his entire debt. So my heavenly Father will also do to every one of you, if you do not forgive your brother or sister from your heart.

Євангеліє: (Мт 18,23-25)
Сказав Господь притчу оцю: “Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг. Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”

Bulletin Aug 4-11